МАСЛЯНА - старовинне свято проводів зими. Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.
Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко. Це свято триває тиждень і кожен день мав свою назву. Понеділок – зустріч. Вівторок – заігриш: робили чучело Масляної, каталися на санчатах, прикрашали домівки. Середа – ласунка: пригощали млинцями, катають Масляну, грають в ігри, змагаються. Четвер – розгуляй. Пляски, хороводи, ігри, катання з Масляною, приїздять ряжені, пригощають млинцями.
П'ятниця – зимові посиділки або тещіни вечори: чаювання, ходять один до одного у гості. Субота – широка Масляна: частування. Неділя – день вибачення: в цей день просять друг у друга вибачення.
|
