Зародження свята
На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше - Речі Посполитої, з 1362 року початок Нового Року було встановлено 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового».
У складі Російської імперії 1 січня як дата святкування Нового року була встановлена Петром Великим і поширилася на велику частину Малоросії (сучасної України) в 1700 році. У XVIII -XIX століттях переддень Нового року в малоросійських землях називався «щедрий вечір» . У цей час діти ходили з будинку в будинок, носили з собою велику солом'яну ляльку Коляду, вітали господарів, а також співали своєрідні передноворічні пісні - «щедрівки» або «колядки». У відповідь господарі вручали дітям, а також гостям подарунки - випечені з тіста фігурки тварин і птахів.
У XIX столітті в фольклорі східних слов'ян, крім традиційного Діда Мороза, з'являється також і образ Снігуроньки.
|
