З появою паперу і перших примітивних ножиць у Китаї з’явилися і перші витинанки. Не відразу папір "перебрався" зі Сходу в Україну. Мистецтво луб’яних виробів існувало паралельно з розвитком кераміки. Так традиції витинання на території України віднаходять у трипільській кераміці.

Витинанки — один із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції.

Витинанки виготовляються з допомогою ножиць (маленьких і, наприклад, дуже великих - для стриження хутра овець), спеціальних дрібних пристосувань майстрів, що передаються з покоління в покоління, а також ножа, сокирки, інших знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий). Деякі люди вважають, що витинанками можуть бути вироби з дерева або із рослинних заготовок. Проте на Першій Міжнародній виставці витинанок (Вырезки мира, Вільнюс, 1991) витинанками були названі лише вироби з паперу (будь-якого) і тонкого картону.